Вкрадене майбутнє Дори та Яремча

Яку картинку видає наш мозок, коли чуємо словосполучення «процвітаюче місто»? Напевно, уява більшості одразу вимальовує місто, в якому комфортно проживати, реально заробляти, відпочивати, не страшно народжувати і виховувати дітей, адже є всі можливості для їхнього розвитку. Місто, в якому є майбутнє…

Передісторія

Нещодавно до рук редакції потрапила надзвичайно цікава річ – копія пояснювальної записки до Генерального плану міста Яремче з декількома документами: протоколами нарад та громадських слухань, датованими 2003 роком. Добротний том на понад 100 сторінок, який розробила команда спеціалістів Київського державного науково-дослідного інституту «Діпромісто», містить в собі безліч даних і розрахунків, на підставі яких на початку двотисячних малювали перспективи розвитку Яремча до 2026 року.

Про генплан

Розробники генплану, досконало вивчивши історію краю, природні умови та ландшафтні особливості, вбачали можливість подальшого розвитку території міста передусім  в розбудові рекреаційної галузі, яку визначили як містоутворювальну. В документі зазначається, що «в існуючій структурі рекреаційних послуг міста практично не використовується наявний потенціал прилеглих територій для організації активних зимових видів відпочинку, які можна було б організувати в самому місті, зокрема, для організації гірськолижного спорту». В своїх рекомендаціях спеціалісти посилаються на іноземну практику: «Як свідчить зарубіжний досвід функціонування відомих гірськолижних курортів Словаччини, Польщі, Болгарії, Франції, Швейцарії, організація саме таких видів відпочинку забезпечує істотний і стабільний прибуток для багатьох європейських міст, що знаходяться в подібних до Яремче гірських умовах».

Тобто, ще 2003 року тут розглядали можливість створення в місті чогось особливого – того, що дозволить Яремчу розвиватися, стане рушійною силою для місцевого малого і середнього бізнесу та притягуватиме сюди відпочивальників. До слова, тоді маловідомий «Буковель» тільки починав ставати на ноги…

Руїни “комплексу” в Яремчі

Гірськолижні комплекси

«Родзинкою» міста, за версією генплану,  мали стати компактні гірсько-рекреаційні комплекси, які пропонували організувати з метою «максимально-ефективного використання наявних курортно-рекреаційних ресурсів прилеглих територій, залучення до економіки міста значних коштів вітчизняних та зарубіжних інвесторів, створення нових робочих місць для обслуговування гірсько-рекреаційних комплексів». Проектом передбачалося будівництво трьох таких ГРК: один – поблизу р. Жонки (на 2 траси), а два інші – в Дорі – поблизу річки Кам’янки (на 5 трас) та в Боярському (на 7 трас). В пояснювальній записці до генплану йдеться про те, що в зимовий період вони мали функціонувати як гірськолижні комплекси з організацією гірськолижних трас, достатньою кількістю фунікулерів і підйомників, лижних шкіл, пунктів прокату інвентарю та зимових катків, а також зі спальними корпусами, стоянками для автомобілів, житлом для персоналу тощо.

Будівництво трьох таких комплексів вирішувало чимало проблем міста, зокрема, з дорогами в Дорі та поблизу Жонки, берегоукріпленням та попередженням виникнення зсувів. За підрахунками фахівців, на нових рекреаційних об’єктах роботу могли б знайти понад тисяча осіб. Це – фантастична цифра, враховуючи сучасні тенденції трудової міграції. Загальна площа, яку тоді пропонували використати під ці комплекси, становила майже 254 га.

Думка фахівця

Ігор Петришин, який того часу був головним архітектором міста Яремче і брав безпосередню участь в розробці генплану, каже, в документі були речі, які реалізувати було нереально, однак, за словами фахівця, чимало проектів з того документу можна було втілити в життя. «Можливо, той генплан не у всьому був реальний до виконання, але багато з нього можна було зробити, якби на те була воля. Але над цим треба було працювати. Генплан – це підстава для роботи: фахівці попрацювали, прорахували, значить, можна робити», – каже пан Петришин. На запитання: Чи реально було тут звести заплановані гірсько- рекреаційні комплекси, відповідає ствердно: «Якщо розвивається Буковель, то і тут можна було це зробити. Але питання треба було вирішувати покроково, отримати багато погоджень, навіть через кабмін, бо десь є землі лісгоспу, десь – парку, і потрібно було їх передавати. Але по «Буковелю» бачимо, що все можна було зробити. В ті роки землі лісгоспу площею до 5 га виділяли рішенням облради, і виходить, що один раз виділили 5 га, потім ще 5, і ще… Так воно закручується. Землі передаються міськраді, міська рада проводить їх інвентаризацію, виставляє на аукціони і конкурси з оголошенням, що там має бути. Знайшовся б інвестор і взявся б за цю справу. Але на це потрібна була воля», —  резюмує архітектор.

Замість висновку…

Затверджувати розроблений генплан міста ніхто не поспішав. Офіційним він став лише через сім років. Допоки місто втрачало дорогоцінні час і можливості, яремчанці спершу з надією, а потім із певною заздрістю спостерігали за дивовижним розвитком «Буковелю», розбудовою села Поляниці і паралельним застоєм нашого міста, навіть не підозрюючи, що таке ж процвітання мало бути і в Яремчі, і в Дорі.

Клуб в Дорі

В Поляниці за час роботи лижного курорту збудували нову школу, новий садочок, село має добротний клуб, своє комунальне господарство та десятки мільйонів на рахунку. А Дора тішиться тим, що обласний депутат подарував горнята їдальні школи чи комп’ютери в клас за бюджетні гроші.  Якщо б від 2003 року в Дорі запустили свій запланований лижний курорт в Боярському, то питання клубу, школи, садка та ще багато чого було б до цього часу давно вирішено.

Кому було вигідно так заморозити місто? Хто тут з місцевого керівництва приклався до того, щоб цей генплан не попадався на очі і не викликав незручних питань? Чому за 18 років, перебуваючи на посаді міського голови, ні Микола Палійчук, ні Василь Онутчак так і не взялися за реалізацію генплану? Де весь цей час були депутати обласної ради, особливо з Дори, і не лобіювали такий важливий соціально-економічний проект?  Ці питання «із зірочкою» і шукати на них відповіді – справа невдячна, адже відвертості і так ніхто не проявить. Разом з тим, у багатьох складається враження, що допоки в Поляниці розвивався курорт, прогрес в Яремчі та Ворохті (історично найбільших туристичних місцях Прикарпаття) був поставлений на паузу. Бо кому потрібні суперники в регіоні?

…А тим часом Яремче поступово змінювало свій статус з міста-курорта на спальний район «Буковелю». Зараз же набуває нового статусу – транзитної зони, тому що відпочивальникам тут не цікаво, їм нічим зайняти себе. А завтра, коли зроблять напряму дорогу з Надвірної на «Буковель» через Бистрицю, то й взагалі може перетворитися на апендицит. А все тому, що в якийсь момент, звісно ж не гласно, проте цілком очевидно, інтереси сусіднього курорту для місцевих топ чиновників стали важливішими за інтереси міста. Саме тоді в нас і вкрали майбутнє. І, до речі, прагнуть робити це далі…