Яремчанське «виДиво» Анни Абрам’юк

Чотирнадцятого липня у виставковій залі Івано-Франківської Спілки художників  відкрилася 15-та виставка сучасного мистецтва “Рефлексії часу”. Цього року участь в ній взяли 32 митці з Прикарпаття та інших регіонів України. Загалом у експозиції представлено 58 робіт, серед яких живопис, текстиль, скульптура, кераміка та інсталяція. Однією з учасниць виставки стала чарівна яремчанка Анна Абрам’юк.

Картину «виДиво», з якою поїхала на виставку, художниця створювала майже три тижні. «Якось, після того, як я виставила одну зі своїх робіт на сторінці у Фейсбуці, мені написав художник Віктор Бабак, який організовував цю виставку. Він запитав, чи хотіла б я взяти у ній участь і після ствердної відповіді уточнив, чи подужаю великий формат, адже однією з умов участі є розмір картини, який має бути не меншим, аніж 90х90 см. У мене ж  на той час були тільки невеличкі роботи. Я запевнила, що заради такої нагоди зроблю все, що від мене залежить», — ділиться спогадами мисткиня.

Робота Анни Абрам’юк виконана у двох кольорах. За словами художниці, чорний колір в контексті часу символізує закінчення і може трактуватися як фінал життя чи якогось певного життєвого етапу. Натомість золотим Анна бачить сам процес життя. «В середній частині полотна зображені сплески, які, показують зародження Всесвіту: з темряви з’являється щось осяйне – це і є майбутнє. Такими я бачу рефлексії часу», — пояснює художниця.

Займатися творчістю пані Анна почала три роки тому. За освітою —документознавець і інформаційний аналітик, — Анна працює редактором в Яремчанській міській бібліотеці, освоює спеціальність «Графічний дизайн» і входить до Літературно-мистецького об’єднання «Зґарда». Художниця припускає, що саме творче оточення, в якому вона перебуває, а також відвідування численних виставок, організованих нашим Музеєм етнографії та екології Карпатського краю, спонукало спробувати себе в цій царині.

Спочатку було намисто, яке, до речі, Анна виготовляє й досі. Воно одразу знайшло своїх шанувальниць і полюбилося багатьом місцевим красуням. Згодом жінка зрозуміла, що творчої енергії вистачає і на щось інше, тому вирішила взятися ще за малювання. «Для живопису, реалізму потрібно мати професійні навики: як зобразити об’єкт, під яким кутом має падати тінь, як правильно розмістити композицію – цьому всьому треба вчитися. Мені, як аматору, творити так, як я бачу, дозволяє абстракція – вона настільки непередбачувана, що навіть плануючи і уявляючи одне, в результаті можна отримати щось зовсім інше, але ніколи воно не буде гіршим від задуманого. Абстракція цілком задовільняє мої вимоги та бажання, ми навчилися з нею співпрацювати», — каже художниця.

На сьогодні у творчому доробку Анни Абрам’юк є десять картин. Мисткиня не планує зупинятися і запевняє, що має ідеї  для наступних робіт. Якими будуть майбутні полотна – наразі не знає навіть сама авторка. «Щоразу це сюрприз!», — сміється Анна.