Галина Пастушенко: «Іншого шляху, окрім як сплачувати податки офіційно, у нас немає»

На підставі Закону України № 1774 – VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», 2016 року виконавчі органи міських рад міст обласного значення, до яких належить і Яремче, отримали повноваження здійснювати контроль за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, а також накладати штрафи за його порушення.

Рішенням Яремчанської міської ради з першого січня 2018 року до штатного розпису управління праці та соціального захисту населення було введено посаду «головний спеціаліст – інспектор праці», яку від початку і до сьогодні займає Галина Пастушенко. Про причини можливих відвідувань інспектора праці, найтиповіші порушення трудового законодавства та шляхи їхнього уникнення – в нашій розмові з пані Галиною.

Пані Галино, розкажіть, будь ласка, які обов’язки інспектора праці органів місцевого самоврядування? 

Відповідно до чинного законодавства, інспектор праці органів місцевого самоврядування контролює та розглядає такі питання: здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати праці (якщо простими словами, то чи вчасно роботодавець видає своїм працівникам аванс та заробітну плату); додержання мінімальних гарантій в оплаті праці (тобто, чи не отримують, часом, працівники зарплату, нижчу від мінімальної); оформлення трудових відносин (питання найманих працівників). Ось ці три пункти і складають мої основні обов’язки. Та найважливішим своїм завданням вважаю проведення профілактичної роботи. Це  дозволяє зменшити кількість порушень у сфері трудових відносин.

У фейсбуці час від часу з’являються повідомлення про Ваші зустрічі з роботодавцями в різних населених пунктах Яремчанської міської ради. Розкажіть про них детальніше.

Ми проводимо виїзні семінари раз на місяць спільно з Яремчанським центром зайнятості та головним спеціалістом з оплати праці Ольгою Безбородько. Буваємо у сільських радах, підприємствах та організаціях, де розповідаємо про переваги легального та ризики нелегального працевлаштування, наголошуємо на відповідальності за неоформлених найманих працівників тощо. Пояснюємо, що майбутній стаж і пенсія залежать лише від офіційного працевлаштування.  Оскільки я багато років працювала в пенсійному фонді, то знаю про кілька випадків, коли людині доводилося оформляти пенсію, а вона жодного дня не працювала легально. В Україні з двотисячного року діє реєстр персональних даних, з якого стає зрозуміло, нараховувалася особі офіційна заробітна плата чи ні. 

Багато в кого інспектор праці асоціюється насамперед зі страшним словом «перевірка». Розкажіть, будь ласка, коли вона може здійснюватися і які підстави для цього мають бути?

Інспекційні відвідування, які ще називають перевірками, можуть відбуватися лише на підставах, передбачених у відповідній постанові Кабінету міністрів України. Тобто, для того, щоб я пішла на інспекційне відвідування, має бути конкретна причина. Такими підставами можуть бути скарга працівника щодо невиплати заробітної плати або ж небажання роботодавця офіційно його працевлаштувати, рішення суду, повідомлення правоохоронних органів, інформація Держстату, державної фіскальної служби чи пенсійного фонду та інші причини.

Окрім того, на підставі даних отриманих з вищеназваних органів інспектор праці самостійно приймає рішення про необхідність відвідування роботодавця з метою інформування його та працівників про найбільш ефективні способи додержання законодавства про працю, моніторингу стану його додержання, у тому числі щодо оформлення трудових відносин.

Які права має інспектор праці під час проведення інспекційних відвідувань?

Якщо це інспекційне відвідування з питань виявлення неоформлених найманих працівників, то я маю право проходити до будь-яких виробничих, службових та адміністративних приміщень об’єкта, в яких використовується наймана праця. Також можу як наодинці, так і в присутності свідків ставити питання роботодавцю та працівникам, отримувати від них усні та письмові пояснення. Дозволено також вести конфіденційну розмову з працівниками щодо предмету інспекційного відвідування. Окрім того, можу ознайомлюватися з будь-якими документами, які, згідно з законодавством про працю, має вести роботодавець, а також здійснювати аудіо-, фото- та відеофіксацію інспекційного відвідування.

А як щодо прав тих же роботодавців, до яких приходять інспектори праці? 

Їхні права, так само як і права інспекторів, прописані у постанові Кабінету міністрів України № 823 від 21.08.2019р.

Найперше, особа, до якої прийшов інспектор праці, має право перевірити його службове посвідчення. В інтернеті на офіційному сайті Держпраці є інформація про службові посвідчення всіх інспекторів праці органів місцевого самоврядування, тому, якщо в електронному переліку пред’явленого документу немає, це є законною підставою не допускати такого інспектора до перевірки. Також роботодавець має право отримати копію направлення на проведення інспекційного відвідування, вести ту ж саму аудіо-, фото- та відеофіксацію тощо. Але найкраще – це вести законну діяльність і не хвилюватися через різні перевірки. 

Які дії інспектора праці у випадку виявлення порушення трудового законодавства?

 Виявлені порушення вимог законодавства про працю інспектор фіксує в складеному акті, який підписує роботодавець і, за потреби, вносить до нього свої зауваження. Після цього перевіряльник аналізує матеріали інспекційного відвідування і вже за його результатами виносить припис та вживає заходів до притягнення винної особи до відповідальності. Якщо припис було виконано у встановлений термін, то заходів до притягнення об’єкта відвідування до відповідальності не вживають. Однак, це не стосується неоформлених найманих працівників. За дане порушення передбачена відповідальність штраф в розмірі  30 мінімальних заробітних плат за кожного виявленого працівника.

Які порушення найчастіше допускають роботодавці?

Деякі роботодавці вважають, що стажування чи робота під час випробувального терміну мають бути безоплатними та без укладання трудового договору. Це не так, адже коли людина працює, вона, відповідно, виконує певний об’єм робіт і має за це отримувати заробітну плату. Та й взагалі, допускати до роботи без укладеного договору та повідомлення про це фіскальних органів – незаконно. Тому слід подбати про оформлення всіх необхідних документів навіть на період випробувальних робіт. Якщо працівник не підходить для виконання тієї чи іншої роботи, договір з ним можна розірвати в будь-який момент.

Ще одним поширеним порушенням є випадок, коли за договором цивільно-правового характеру, який передбачає одноразове виконання певного об’єму роботи чи послуги, наймані робітники працюють систематично. У нас робота покоївок, офіціантів та кухарів обов’язково має регламентуватися трудовим договором, а не договором цивільно-правового характеру. 

Штраф в обох випадках передбачено такий же, як і за виявлення неоформленого працівника – 30 мінімальних зарплат, що на сьогодні становить 125 190 гривень. 

А що робити працівнику, коли роботодавець відмовляється укладати з ним трудовий договір?

Згідно з Кодексом законів про працю України, особи, які працюють без укладання трудового договору, мають право звернутися до суду. Під час винесення рішення суд одночасно приймає рішення про нарахування та виплату такому працівникові заробітної плати у розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом діяльності у регіоні (без урахування фактично виплаченої заробітної плати), а також про нарахування та сплату податку на доходи фізичних осіб та суми єдиного соціального внеску за встановлений період роботи.

Варто зауважити, що за таке порушення законодавства про працю, крім адміністративної та кримінальної відповідальності роботодавця, передбачено також фінансову відповідальність у вигляді штрафу. А це згаданий вище  тридцятикратний розмір мінімальної заробітної плати за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Насамкінець, скажіть, будь ласка, чи допомагають такі великі штрафи, на Вашу думку, дисциплінувати роботодавців і наповнювати місцеві бюджети?

Я завжди казала, що великими штрафами міцну економіку держави не збудуєш, — це можна зробити тільки свідомою сплатою податків. Тому, якщо хочемо мати великі зарплати та пенсії, а також зробити з України Європу, то іншого шляху, окрім як сплачувати податки офіційно, у нас немає.

                                                                          Розмовляла Юлія Максим’юк