Фінансова революція Андрея Шептицького

«Найліпша воля і найбільша посвята в суспільній праці принесуть мало плодів і можуть бути зовсім безкорисними, якщо в цій праці забракне порозуміння, якщо одні будуть протидіяти іншим».

                                                    Митрополит Андрей Шептицький

Наприкінці жовтня у Яремчі з ініціативи ГО «Інститут розвитку Яремчанського краю» відбулася конференція «Фінансова революція Андрея Шептицького та принцип «позитивної суми»». 

Організатори заходу  показали ще одну яскраву, маловідому широкому загалу, грань діяльності Митрополита Андрея Шептицького. Нащадок графського роду постав перед учасниками як системний управлінець, банкір, інвестор, кризис-менеджер та  засновник кооперативного руху в Галичині.  

Із життєдіяльністю Андрея Шептицького присутніх ознайомила журналістка та громадська діячка Галина Литвин. «Ми не завжди вміли поцінувати тих людей, яких відправляв нам Бог у важкі часи, а тому не завжди вміли скористатися з тієї спадщини, яку вони нам залишали. Що стосується Андрея Шептицького, то справа ще складніша. Його ім’я намагалися викреслити з народної пам’яті, а якщо це не вдавалося, то очернити, оббрехати і назвати ворогом народу», –  каже пані Галина. 

Служіння Митрополита Андрея Шептицького випало на ті часи, коли Галичина була найвідсталішим регіоном в Європі. Він докладав колосальних зусиль для того, щоб відродити у людей віру в самих себе: будував школи, відкривав читальні, – тобто робив все можливе, щоб освіта стала доступною для якнайбільшої кількості селян. Разом з тим, він ініціював справи в економічній сфері, зокрема, в банківській справі, нафтовому промислі, будівництві фабрики з виробництва скла, сірників, окрім того підтримував починання різних підприємців. Митрополит постійно думав, як і куди вкласти гроші, щоб вони дали прибуток. Він, як ніхто інший, розумів, що подолана бідність та фінансова незалежність людей на рівні з освітою сприятиме підняттю галичан з колін. «Я свідомий того, що мене називатимуть політиком на митрополичому престолі чи націоналістом в рясі. Мені закидатимуть, що я мішаю святе з грішним, бо світ чомусь уявив собі, що Святе Євангеліє є і повинно бути тільки духовним кормом, а матеріальний світ до Святої Євхаристії не належить. Але це не так!», – стверджував свого часу Андрей Шептицький. 

«Нам своїм розумом сьогодні важко осягнути широту і велич справ, які зробив Шептицький. Я переконана, чим більше ми будемо вивчати його життя, тим більше перед нами поставатимуть питання, на які ми не будемо знаходити відповідей, якщо не візьмемо до уваги роль надприродного в цьому житті. Це був великою мірою Божий посланець, для якого дотримання Божих заповідей було основним», – підсумувала Галина Литвин.

Очільник Коломийської єпархії, Преосвященний владика Василій Івасюк виступаючи з вітальним словом, провів паралелі між ситуацією, в якій перебував Андрей Шептицький та сьогоденням. «Сьогодні бачимо, що люди змушені розраховуватися з кредитами, яких ніколи не брали та віддавати борги, яких ніколи не робили. Щоб прогодувати свої сім’ї, вони покидають свою землю, стають наймитами та кріпаками у двадцять першому столітті! Тому ми нині маємо вивчати спадщину Андрея Шептицького та його методи порятунку Української нації», – зазначив владика.

Модератор заходу, голова правління Інституту розвитку Яремчанського краю Андрій Дзвінчук розповів, що Андрей Шептицький бачив однією з причин бідності галичан їхню неорганізованість. Саме тому Митрополит взяв на себе цілий пласт роботи з організації тих справ, які могли б започаткувати та підняти на належний рівень господарку українців. «Владика об’їхав усю територію Галичини і зрозумів, що люди не знають, як заробити гроші. Він почав навчати священників не тільки богослов’я але й господарських справ: садівництва, бджільництва, гончарства та інших ремесел, щоб вони могли передати ці знання своїм парафіянам. Також Шептицький сприяв створенню ринків, на яких українці могли продавати свій продукт, бо на той час вся торгівля була в руках євреїв та поляків», – зазначив пан Андрій. 

Одним із завдань, які ставив перед собою Митрополит, було відновлення довіри українця до українця. Він заснував страхове товариство «Дністер», пізніше – банк «Дністер», а також Земельний Іпотечний та інші банки. Українці буквально вчилися довіряти один одному й спільно добиватися позитивного результату. 

Натомість сьогодні, на жаль, ми бачимо протилежну картину. Андрій Дзвінчук поділився власними спостереженнями: «Відчуваю, що зараз люди замикаються в собі, бачать тільки себе. Це породжує недовіру, відсутність взаємоповаги, стає причиною навіть певної зневаги. Без довіри та поваги не може бути ніякої співпраці, це  шлях до програшу», – розмірковує очільник Інституту розвитку Яремчанського краю.

Шептицький свого часу показав, що гуртування людей, віра в те, що робиш, а також чесні взаємовідносини між усіма суб’єктами господарювання дозволяють отримати в підсумку розвиток та процвітання. «Об’єднуйтеся разом… Як будемо разом триматися, то в кожнім ділі будемо сильніші. Через кооперацію, через організацію, через згуртування наших сил, через порядок і єдність ми вдесятеро множимо наші економічні сили, наш здобуток», – закликав Митрополит українців.

Прикладом того, як ця настанова Андрея Шептицького втілюється в життя, поділився один із доповідачів конференції  Олександр Березюк. Чоловік представляв проект «Створення сімейних молочних ферм», який за два роки існування розрісся з одного господарства в Рівенській області до шістнадцяти чинних ферм в чотирьох областях західної України та ще сорока трьох, які перебувають на стадії будівництва. Власне, на прикладі молочних ферм пан Олександр і розповідав присутнім про силу кооперації в бізнесі. «Напевно, нема в історії України постаті, яка б зробила для розвитку кооперацій більше, аніж Андрей Шептицький. Його життя і навчання варті того, щоб ми їх сьогодні опановували. На жаль, чимало рішень в кооперації, напрацювань, до яких свого часу дійшов Митрополит, з плином життя було втрачено. Тепер нам доводиться їх відшукувати», – зауважив доповідач.

Кандидатка історичних наук, авторка праці «Львівський Манчестер та Галицька Каліфорнія» Оксана Пасіцька повідала про принципи фінансової діяльності Української греко-католицької церкви під керівництвом Митрополита та загалом відносини між церквою та бізнесом. «На скільки сумісні церква та бізнес? Хтось скаже, що сумісні, адже багато підприємців сповідують християнські цінності. Інші будуть стверджувати навпаки, бо зневірилися в тому, що бізнес можна робити чесно. Завдання церкви і священнослужителів – показати, що підприємницьку діяльність можна вести чесно і справедливо. Завдання підприємців – донести до людей, що їхній бізнес – для суспільства. Ідея соціально-відповідального бізнесу сьогодні є надзвичайно актуальною. Цю ідею проповідував і Митрополит Андрей Шептицький», – зазначила пані Оксана.

Віце-ректор Українського католицького університету, дисидент, публіцист, автор праці «Митрополит Андрей Шептицький і принцип «позитивної суми»» Мирослав Маринович під час презентації своєї книги в рамках конференції показав присутнім разючу відмінність між принципами нульової та позитивної суми. Принцип нульової суми (інша назва «або-або») передбачає виграш однієї сторони та обов’язковий програш іншої. Натомість позитивна сума, предтечею якої був Андрей Шептицький, – це правило співпраці. «Коли ви дієте для добра ближнього, Христос є посеред вас. Саме Христова благодать є джерелом доданої вартості, тому зростає добробут і достаток, все йде догори. Якщо ворогувати, діяти на шкоду один одному, тоді з’являється втрачена вартість. Ці принципи стосуються всіх сфер нашого життя», – попередив пан Маринович. Також він застеріг від небезпеки ненависті та розбрату, яку в суспільстві своїми діями можуть спровокувати політики.

Міський голова Яремче Василь Онутчак, який взяв участь у конференції, зауважив, що обговорені на заході теми наштовхнули його на думку про необхідність сформувати в міському бюджеті на наступний рік фонд підтримки кооперативів. «Нам необхідно відродити полонинські господарства – це те, чим завжди славилася наша гірська місцевість», – зазначив мер і погодився, що сила та запорука успіху бізнесу – в об’єднаннях на зразок чинної сьогодні Асоціації готельєрів та власників садиб Яремчанщини.

Підсумовуючи все сказане на конференції, її організатор Андрій Дзвінчук зауважив, що нам залишається тільки читати, аналізувати й імплементувати вчення Митрополита Андрея Шептицького на той стан справ, який зараз маємо. «Наразі, ми не змінилися ментально за останні сто років. Іноді складається враження, що розбрат між українцями в нас прошитий на генетичному рівні. Тож мусимо шукати, як обійти це. Перевиховати себе та наступні покоління – це ж можливо!», – щиро переконаний пан Дзвінчук.

                                                                                                         Юлія Максим’юк