Василь Онутчак: “Потрібно давати дорогу молодим”

Наша розмова з мером Яремче Василем Онутчаком відбувалася в той час, коли в місті тривали останні приготування до Першого гуцульського карнавалу. Ми розмовляли про все, окрім дуже наболілого, — я навмисне не торкалася теми доріг, адже це питання останнім часом постійно на слуху і нічого нового я б і так не дізналася. Натомість нові віяння у владі, тутешні кадрові ротації та повільний шлях до створення об’єднаної територіальної громади видалися набагато цікавішими темами для спілкування. 

У Вас, Василю Васильовичу, великий стаж служби в органах місцевого самоврядування. З чого розпочався Ваш шлях до влади?

До влади мене привела нестабільність в державі, зокрема, в освіті. Профспілка освіти висунула мою кандидатуру  в депутати до Яремчанської міської ради і тисяча дев’ятсот дев’яносто четвертого року мене обрали. На той час була дуже непроста ситуація: зарплату людям видавали горілкою, цвяхами, шифером, — в державі процвітав бартер. Пригадую, доводилося збирати шини, але не на майдан, а щоб палити в печах котельні, бо могли замерзнути батареї. Насправді, виникали різні критичні ситуації… 

  Думаю, тодішній Президент і Уряд неправильно розробили стратегію розвитку нашої держави, особливо у внутрішній політиці, економіці. Це і призвело до негативних наслідків, зокрема в галузі освіти та медицини.

Дві тисячі другого року я став секретарем Яремчанської міської ради. З жовтня дві тисячі сьомого по червень дві тисячі восьмого року виконував обов’язки голови міста. На виборах дві тисячі восьмого люди довірили мені посаду мера Яремче.

Якими здобутками за час перебування на посаді голови міста Яремче пишаєтеся найбільше?

Не те, щоб пишаюся, але радію з того, що за допомогою депутатів Верховної Ради та обласної ради вдалося завершити добудову третього пускового об’єкту загальноосвітньої школи №2 у Дорі. Тривають роботи у ЗОШ №1, хоча туди потрібно вкласти ще не один мільйон. До речі, на цей об’єкт 2019 року виділено 5 млн гривень, і роботу ще не завершено. Вдалося домовитися, щоб місто не платило 11 млн 700 тис гривень співфінансування за ремонт дороги державного значення Мукачево–Львів, яка проходить через центр Яремча.

Добре співпрацюємо з Івано-Франківською облдержадміністрацією. За сприяння обласного керівництва було зроблено тротуар і частину дороги на вулиці Петраша, яка була вже в катастрофічному стані. Однак, вище бази «Карпати»  її потрібно ще доробити.

Зроблено частковий ремонт в діагностичному центрі Яремчанської міської лікарні, відремонтовано за проектом інфекційний відділ.

Пишаюся тим, що почали роботу з будівництва очисних споруд в Яремчі. Наразі закуплено дороге австрійське обладнання, яке перебуває на зберіганні в Отинії. Але зі зміною президента і парламенту триває перехідний період, допоки сформується новий уряд, тому в майбутньому потрібно буде добре попрацювати над тим, щоб кошти з державного бюджету продовжували надходити на цей проект. 

 Позаду президентські та парламентські вибори. Як оцінюєте ситуацію? До яких висновків дійшли?

Скажу так: в теперішній ситуації я прихильник позачергових місцевих виборів. Чому? Тому що ми зараз бачимо оновлення влади: новий президент, серйозно оновлена Верховна Рада. І для того, щоб зрушити ситуацію на місцях, мають прийти нові люди з новим мисленням. Це моя особиста думка, наголошую! Є звернення мера Дніпра Бориса Філатова, щоб провести позачергові вибори до місцевих органів влади і я його підтримую.

Але ж Ви розумієте, якщо призначать дочасні вибори на місцях, то вони відбуватимуться в дивній ситуації: у нас незавершена децентралізація, більша частина України об’єднана в ОТГ, а, скажімо, на Яремчанщині її ще не утворили. Виходить, що всі в різних умовах. Як з цим бути?

У мене зустрічне питання: чи є в Конституції України в адміністративно-територіальному устрої таке поняття як ОТГ? Чи ми, часом, не порушуємо Конституцію – акт найвищої юридичної сили, на якому ґрунтуються всі закони? Чи дійсні створені ОТГ, адже в Конституції такого поняття як ОТГ немає.  Там є області, райони, міста, села… Конституція – це священна книга для держави.  

Тобто, Ви – не прихильник децентралізації?

Ні, я її схвалюю, бо іншого виходу немає і нам це показує європейський досвід. Але все має відбуватися в рамках закону.  А виходить, що нагорі цих законів не дотримуються. 

Проект змін до Конституції щодо децентралізації лежить у Верховній Раді. Але з іншого боку, наприклад, в Конституції чітко сказано про єдину державну українську мову, а нею навіть не всі топ-чиновники спілкуються. Виходить, що у нас кожен трактує і виконує закон так, як йому в той момент вигідно?

Однозначно, вакханалія над законами породжує нестабільність у державі. Кожен на своєму місці має бути законослухняним, починаючи від президента, депутата й закінчуючи простим громадянином. Окрім того, маємо зовнішнє втручання у внутрішню політику держави, бачимо проросійські сили, які прийшли до парламенту… Відповідно, є боязнь, щоб ми не звернули в бік Росії. Попередня влада розвернула вектор держави в напрямку Євросоюзу і НАТО, і хто б що не казав (у кожної влади є як позитивні, так і негативні кроки), але потрібно їй віддати належне за цей позитив.

Так, але повертаємося до нашої децентралізації. Днями Юрія Бодоряка – Вашого радника, який відповідав власне за процес створення ОТГ на Яремчанщині, Ви своїм розпорядженням призначили т.в.о директора Яремчанського центру первинної медико-санітарної допомоги. Хто тепер у нас буде займатися децентралізацією?

У нас є керуючий справами виконкому Олександр Шимко, є секретар Яремчанської міської ради Володимир Губарчук. От їм і передамо напрацювання Юрія Олексійовича.

До процесу створення ОТГ ми залучали фахівців з Івано-Франківська, зокрема запрошували сюди Юрія Стефанчука (виконавчого директора Івано-Франківського регіонального відділення Асоціації містред.). Вже було підготовлено відповідний проект рішення, однак депутати Яремчанської міської ради запропонували його доопрацювати.

Згідно з перспективним планом розвитку Івано-Франківської області, який зараз перебуває в Кабміні, на території Яремчанщини має бути створено дві ОТГ з центрами у Ворохті та Яремчі. Як воно буде і чи вноситимуться зміни, наразі невідомо.

Знаю, що селищна влада Ворохти письмово зверталася до Яремчанської міської ради з проханням надати пропозиції щодо об’єднання в ОТГ…

Ми розробляємо план, є вже певні напрацювання по кожному населеному пунктові, виходячи з його потреб, але їх ще не завершено. 

Потрібно все добре прорахувати, зробити висновки щодо освіти, охорони здоров’я, комунальних доріг. В кожному населеному пункті є свої проблеми. Необхідно порахувати кожну гривню і тоді виходити з відповідними пропозиціями. 

У нас ще й держава непередбачувана. 2015 року вся освіта фінансувалася з державного бюджету, а потім прийняли закон і ми з 98 млн гривень бюджету міста 40 млн гривень виділяємо на освіту (а це і спортивна школа, і позашкільна освіта, і навчально-виробничий комбінат). Із держбюджету фінансується тільки зарплата вчителів. А уявіть, якби це все фінансувала держава (я не кажу про садки, можливо ще і спорт з позашкільною освітою), то скільки можна було б зробити за 30 млн грн? Така ж ситуація в інших населених пунктах: ми мали розмову з головами, щоб вони співфінансували школи і дитячі садки, бо це завеликий тягар для бюджету міста.

А яка взагалі співпраця міста з іншими населеними пунктами Яремчанської міськради? 

Порозуміння з головами селищної і сільських рад у нас є. Можливо, приділяється недостатньо уваги з боку міста до територіальних громад… Але я вважаю, що голови там справляються і заважати їм не потрібно однозначно. Допомагати – так, тому ми реагуємо на те, що від нас залежить і через депутатів намагаємося залучати кошти з області та державного бюджету.

Ми бачимо перспективних голів у Татарові, Микуличині, Поляниці. Не дуже проста ситуація у Ворохті, проте хлопці працюють. Складно і голові Яблуниці, але він має добру опору – полонину «Перці», власники якої досить прогресивні люди, вони підтримують село.

Хочу подякувати усім головам за їхню нелегку працю, вони добре виконують свої обов’язки. Найкращий показник – це звернення громадян, які наразі поодинокі.  

Знаю, що були звернення щодо первинної ланки медицини Яремчанщини. Що там зараз відбувається?

Коли створювався Яремчанський центр первинної медико-санітарної допомоги, пропозицію його очолити ми давали багатьом лікарям. Погодився тільки Ігор Петрович Ковач, якого ми призначили тимчасовим виконувачем обов’язків керівника. За рік виникло невдоволення його роботою у працівників амбулаторій і фельдшерсько-акушерських пунктів Микуличина, Татарова, Яблуниці, Поляниці, також почала звертатися громада, яка не задоволена наданням медичних послуг. Окрім того, були зауваження у сільських голів Татарова і Поляниці щодо недосконалої роботи в первинній ланці медицини. Після зустрічі з громадою та депутатами Татарова було прийнято рішення, щоб Ігор Ковач написав заяву на звільнення. Потрібно було виправляти ситуацію, тож на його місце призначено (знову ж таки тимчасово) Юрія Бодоряка, який має управлінський досвід, високі ранг та категорію і він, переконаний, з цією роботою справиться.  

Крім того, у нас є молоді, перспективні лікарі, які мають довіру людей і можуть очолити амбулаторії в Микуличині й Татарові. Щодо них були відповідні пропозиції, тому потрібно їм дати шанс.

Через місяць-другий ми побачимо результати роботи і тоді зможемо робити висновки.

На жаль, бачимо помітне сповільнення розвитку Яремча. Між собою люди говорять про те, що місто повільно перетворюється у спальний район ГК «Буковелю», адже нам нічим привабити того ж туриста і всі гроші проїжджають повз нас. З чим, на Вашу думку, пов’язане це сповільнення?

Найперше, нам потрібно знайти інвестора, розробити проекти. Для того, щоб це зробити, потрібна земля. Напевно, слід провести інвентаризацію землі: що в нас є і що ми можемо запропонувати інвестору. Наприклад, біля ресторану «Гуцульщина» є земельна ділянка, є інвестор, але його діяльністю не  задоволена частина депутатів і громада, між ними немає порозуміння. 

Це, мабуть, наше недопрацювання. Потрібно виходити до інвестора з певними пропозиціями, щоб він вкладав кошти саме в м. Яремче.

Я погоджуюся з тим, що розвиток міста уповільнився. Наших коштів на все не вистачає. Після фінансування освіти, охорони здоров’я, соцзахисту та культури в місті залишається всього 3-5 млн гривень. 

Ви згадали про інвентаризацію земель. Але ж мова про необхідність її проведення ведеться вже декілька років. Чому її досі не провели?

Гадаю, що після виборів нова влада зробить її першою чергою. 

Тепер пройдемося центром міста: тут роками муляють око зелені паркани, напіврозвалені приміщення… Як довго вони там стоятимуть?

Нещодавно ми порушували це питання. До нас приїжджали представники власників цих земельних ділянок, привозили з собою молодих архітекторів. Вони вивчають потреби міста, згодом висунуть свої пропозиції і ми з депутатським корпусом та громадою будемо їх оцінювати.

Найбільшу проблему становить торгово-комерційний центр. Цей комплекс несе загрозу здоров’ю та життю місцевих мешканців і туристів. За кілька днів я їхатиму до Києва на зустріч з представниками банку, в заставі якого перебуває ця будівля. Необхідно вживати заходів, тим паче, що були підприємці, які готові вкладати туди кошти.

На Вашу думку, мер —  насамперед політик чи господарник?

Слово «політика» в перекладі означає «державна справа», а мер однозначно має бути господарником. Політика повинна бути в іншому місці. 

Перед парламентськими виборами мені надходило  чимало пропозицій, але я заявив, що повністю відмовляюся від політики і балотування будь-куди. Всьому є межа.

Але подейкують, що Ви все ж братимете участь у наступних виборах голови міста?

Офіційно заявляю, що на наступний термін балотуватися не буду. Це моє остаточне рішення. Потрібно давати дорогу молодим. 

А що зараз надихає Вас на роботу?

Та частина громади, яка довірила мені бути головою міста…

                                                                            Розмовляла Юлія Максим’юк