Чи бути Пласту на Яремчанщині?

Двадцять першого квітня за ініціативи ГО «Інститут розвитку Яремчанського краю» проведено зустріч щодо відновлення функціонування на теренах Яремчанщини громадської організації «Пласт». 

Участь у заході взяли представники «Пласту» Андрій Ребрик та Степан Корчинський. Також до розмови долучилися активісти ГО «Інститут розвитку Яремчанського краю» та небайдужі жителі Яремчанщини.

Андрій Ребрик, який представляв Крайову Пластову старшину, повідав присутнім історію створення організації, а також, яким чином Пласт формує в дитині лідера. В організації для занять з юним поколінням розроблено спеціальні методики, перші з яких датуються ще тисяча дев’ятсот дванадцятим роком. В них розписані всі важливі етапи розвитку та виховання. «У формі гри ми маємо можливість виховувати всебічно розвинену дитину, а далі вона вже торує свій шлях відповідно до особистісних якостей та набутих навиків», — каже Андрій Ребрик.

Пласт – це єдина не політична молодіжна організація, яка має національний статус. Сьогодні він переживає чергову хвилю відродження. Наразі прийнято стратегію розвитку Пласту, основна мета якої зробити організацію доступною для кожної дитини, незалежно від її місця проживання.

У багатьох батьків виникає питання: що може дати Пласт їхній дитині? Відповіді на нього озвучив директор Івано-Франківського обласного дитячо-юнацького пластового центру Степан Корчинський. Досвідчений пластун запевняє, що перебування в Пласті формує в дитині передусім характер серйозної людини, а також навчає працювати в команді. Тут дитина знаходить друзів-однодумців, які підтримуватимуть її і це може стати своєрідним соціальним ліфтом у майбутньому. Окрім того, пластуни перебувають в здоровому середовищі, оскільки існує заборона на паління та вживання алкоголю, а мандрівки є постійними супутниками пластового життя.

Важливим моментом є також те, що Пласт пропагує національну ідею. Степан Корчинський запевняє, що там де Пласт – там живе українська мова, культура, нація. А це, в наш час, насправді дуже важливий аспект, особливо в питанні патріотичного виховання молоді.

«Ми зібралися з метою обговорення шляхів відновлення «Пласту» на Яремчанщині. Так, свого часу він активно функціонував у нашому гірському регіоні та сприяв патріотичному вихованню молоді, але на сьогодні така організація відсутня. Тому зараз кожен з нас повинен максимально докласти зусиль, щоб відродити пластовий рух, підтримувати його і виховувати юне покоління у національному дусі», — відзначив голова ГО «Інститут розвитку Яремчанського краю» Андрій Дзвінчук.

Для того, щоб відновити Пластовий рух на Яремчанщині, насамперед потрібно знайти виховника, який хотів би цим зайнятися. Щиро сподіваємося, що невдовзі охочий продовжувати славну пластову традицію виховання дітей справжніми українцями віднайдеться, і Пласт на Яремчанщині таки відновиться.

 

До теми:

Пласт – Національна скаутська організація України є неполітичною і позаконфесійною молодіжною організацією. Метою Пласту є сприяння всебічному, патріотичному вихованню та самовихованню української молоді на свідомих, відповідальних і повновартісних громадян місцевої, національної та світової спільнот, провідників суспільства на ідейних засадах Пласту та на засадах християнської моралі.

Пласт, як український аналог скаутського руху, з’явився в Україні 1911 року. 12 квітня 1912 року у Львові вихованці одного із засновників Пласту, Олександра Тисовського, вперше склали Пластову Присягу. Цю дату традиційно вважають Днем народженням українського Пласту. Засновниками організації були Олександр Тисовський, Петро Франко та Іван Чмола.

Для досягнення виховних цілей Пласту діє пластова метода виховання, основні принципи якої полягають у добровільності членства в організації, вихованні і навчання через гру та працю, поступовій програмі занять і випробувань, гуртковій системі самоорганізації, пізнанні природи і житті серед природи, підтримці спеціальних зацікавлень і здібностей дітей та молоді.

Пласт є найбільшою молодіжною організацією України: 137 осередків Пласту діє у 23 областях України. Він об’єднує 8 тисяч пластунів різного віку – від наймолодших 6-річних до найстарших пластунів-сеньйорів, які допомагають у виховній праці.

Пласт щороку організовує численні табори, зокрема міжнародні, кожен з яких має свою спеціалізацію (летунський, морський, військовий, спортивний, мандрівний, виховно-вишкільний та ін.). Окрім таборів, відбуваються акції різного спрямування — спортивні змагання спартакіади, змагання з пішого мандрівництва «Стежками героїв» та «Осінній рейд», Фестиваль пластової творчості «День пластуна», міжнародний скаутський захід «Вифлеємський Вогонь Миру», мистецько-інтелектуальні змагання «Орликіада» та інші.

Серед вихованців Пласту – Любомир Гузар, Ярослав Ажнюк, Кетрін Винник, Богдан Гаврилишин, Настя Станко, Борис Ґудзяк, Соломія Бобровська, Любомир Романків. Пластуни були активними учасниками Революції Гідності, п’ятеро пластунів загинули у війні на Сході України.

                                                                                            Юлія Максим’юк